Китай обігнав Росію і увійшов в епоху ударних безпілотників
Китайські ЗМІ опублікували фотографії нового ударного безпілотника «Меч» з бортовим номером 001, який проходить льотні випробування в Китаї.
Деякі коментатори підозрюють, що цей апарат сильно схожий на опубліковані в російських ЗМІ зображення макета російського ударного безпілотника «Скат» і роблять висновок, що співробітництво в галузі БПЛА цілком можливо.
Коментатори розділилися на два табори, яких можна умовно розділити на фрази «я пишаюся Батьківщиною» і «незграбна робота». Критиків апарату особливо обурило те, що сопло двигуна (припускають, що це АЛ-31 без форсажної камери) НЕ піддалося ніяким доопрацюванням за стелс-канонами, також здивувалися, навіщо потрібні дві трубки ППТ (приймачі повітряного тиску).
При цьому російський аналог — безпілотник «Скат» до цих пір не здійснив свій перший політ. Ще У 2007 році, на авіасалоні МАКС, корпорація «МіГ» представила свій новий проект. Цікавою особливістю цього проекту був той факт, що до презентації про нього не було майже ніякої інформації, але, тим не менш, на салоні в Жуковському відразу був показаний натурний макет майбутнього безпілотника.
Через подібні «сюрпризи», проект «Скат» відразу привернув увагу і став предметом маси обговорень. В цілому, така реакція не була дивовижною: «Скат» став одним з перших відомих російських проектів ударного БПЛА, та й порівняно велика злітна маса помітно виділяла його із загальної маси нових розробок. Крім того, «Скат» став першим представником свого класу, що дійшли до стадії складання макета в натуральну величину.
Зовнішній вигляд безпілотника «Скат» нагадував однойменну рибу: літальний апарат пропонувалося будувати за схемою літаюче крило. Крім того, в подобі конструкції наочно проглядалися відомі методики зниження помітності радіолокації. Так, закінцівки крила паралельні його передній кромці і точно також виконані обводи задньої частини апарату. Над середньою частиною крила «Скат» мав фюзеляж характерної форми, плавно сполучений з несучими поверхнями. Вертикальне оперення не передбачалося. Як видно з фотоматеріалів макета «Ската», управління повинно було здійснюватися за допомогою чотирьох елевонів, розташованих на консолях і на центроплані. При цьому певні питання одразу викликала керованість по рисканню: зважаючи на відсутність керма напряму і однодвигунову схему БПЛА вимагав якось вирішити цю проблему. Існує версія про одиночному відхиленість внутрішніх елевонів для управління рисканням.
Але за наявною інформацією, в РФ до цього часу не було виготовлено прототипу БПЛА «Скат». І на даний момент не зрозуміла ситуація з першим ударним безпілотником у складі авіації Росії. Оскільки існує паралельна програма «Прорив». Програма «Прорив» фірми «Яковлєв» до цих пір залишається однією з найзагадковіших в історії сучасного російського авіабудування. Вся інформація про неї обмежується кількома абзацами тексту і таблицею з зразковими характеристиками. Не зовсім зрозумілі навіть приблизні терміни початку робіт у цьому напрямку.
Імовірно в кінці 90-х років в ОКБ ім. Яковлєва почали розглядати можливість створення багатоцільового безпілотного літального апарату з широким використанням напрацювань по проекту Як-130. Є відомості про позитивні висновки щодо можливостей використання на безпілотнику значної частини бортового радіоелектронного обладнання вихідного навчального літака. Передбачалося, що такий підхід може полегшити розробку та виробництво нового БПЛА, а також забезпечити високу ступінь уніфікації безпілотників одного сімейства. Остання можливість була особливо важливою, оскільки програма «Прорив» мала на увазі створення декількох безпілотних літальних апаратів різного призначення — ударного, розвідника і БПЛА радіолокаційного виявлення.
На початку двотисячних років з’явилися перші подробиці щодо вигляду безпілотників сімейства «Прорив». Так, ударний варіант повинен був деякою мірою бути схожим на «Скат» фірми «МіГ»: літаюче крило з одним двигуном і внутрішніми вантажними відсіками для озброєння. У той же час, на одному з наявних малюнків «Прориву-У» (саме так позначений ударний безпілотник) видно трикутне крило, а також помітні два повітрязабірники на верхній поверхні крила. На інших зображеннях «Прорив-У», також іменований Як-133БР, має обводи корпусу і розміщення повітрозабірників, подібних встановленим на проекті «СКАТ». При злітній вазі близько десяти тонн ударний варіант БПЛА «Прорив» повинен був мати розрахункову практичну стелю порядку 15-16 кілометрів і максимальну швидкість 1050-1100 км / ч. За різними оцінками, корисне навантаження такого безпілотника повинно було складати дві-три тонни. Мабудь, спектр озброєнь був би таким же, як у «Ската»: керовані ракети та бомби для атаки наземних цілей, які підходять за масогабаритними параметрами.