Сьогодні, 12 квітня, ми відзначаємо Всесвітній день авіації та космонавтики — пам’ятна дата, яка встановлена на знак першого польоту людини в космос.
12 квітня 1961 року радянський космонавт Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» з космодрома «Байконур» уперше у світі зробив орбітальний обліт Землі, який тривав 108 хвилин.
А 12 квітня 1981 стартував перший пілотований політ за американською програмою «Шаттл».
Але давайте пройдемось сторінками кримської історії, щоб розглянути яке місце зайняв Крим у космічних надбаннях як колишнього СРСР, так і сучасної України.
Перше, що спадає на думку — це місто Євпаторія, в якому знаходиться Центр підготовки космонавтів, де готувалися до польотів радянські піонери космосу, а разом з ними і перша жінка-космонавт Валентина Терешкова, на честь якої названа євпаторійська набережна.
Але все по порядку. У 1960 році було створено комплекс споруд Центру у приморському рівнинному районі Криму неподалік від міста Євпаторія. Технічну основу Центру складав космічний радіотехнічний комплекс «Плутон», що був оснащений унікальними антенами, які не мають світових аналогів. Перші двадцять років радянської космічної ери керування міжпланетними польотами здійснювалося виключно з Євпаторії.
12 лютого 1961 року Центр далекого космічного зв’язку розпочав керування польотом першої у світі автоматичної міжпланетної станції «Венера-1″. У 1965 році здійснено запуски апаратів «Венера-2″ та «Венера-3″. Згодом було запущено низку космічних апаратів серій «Луна», «Венера», «Марс», за допомогою яких відпрацьовувались питання динаміки польотів та посадки на планети Сонячної системи, вивчення атмосфер планет та передачі інформації. Спеціалісти Центру Далекого Космічного Зв’язку постійно здійснювали керування роботою космічних апаратів, отримуючи службову та наукову інформацію.
Багаторічний досвід керування автоматичними міжпланетними станціями, експлуатація наземних станцій далекого космічного зв’язку, досягнення в області електроніки, інформатики, радіотехніки, машинобудування та інших галузей науки і виробництва дозволили створити науково-дослідницький комплекс — радіоастрономічний телескоп РТ-70.
З грудня 1978 року РТ-70 Центру Далекого Космічного Зв’язку у м. Євпаторії є постійним учасником реалізації програм дослідження далекого космосу.
31 серпня 1995 року о 10 годині 50 хвилин здійснено старт ракети-носія Циклон-3, яка вивела на орбіту перший український національний супутник «Січ-1», що призначений для оперативного отримання інформації з метою вирішення задач дослідження Землі з космосу. Колектив Євпаторійського Центру Космічного Зв’язку в ході керування космічним апаратом «Січ-1» здійснив низку наукових експериментів, що дозволило зробити багато відкриттів і відпрацювати нові технології, дати народному господарству інформацію, яка використовується в інтересах економіки.
1996 року, відповідно до Указу Президента України в Євпаторії на базі Центру далекого космічного зв’язку створено Національний центр управління і випробування космічних засобів (НЦУВКЗ). Цей Центр призначено для керування космічними апаратами в рамках національних і міжнародних космічних програм.
Національний Центр структурно входить до складу Національного космічного агентства України і поєднує наземні засоби керування космічними апаратами і засобами контролю геофізичної обстановки.
